?

Log in

Целую серию книг «Жемчужины мировой литературы - студентам и школьникам" выпустило вопреки общему экономическому упадку в государстве одно киевское издательство. С законной гордостью воспринимается среди жемчужин Николай Васильевич Гоголь,- повести "Вий", "Ночь перед Рождеством", "Тарас Бульба" переведены не украинский язык и отредактированы специально для нового издания. 0траден факт обращения к вершинам мировой литературы на основе отечественной классики - самое время позавидовать подрастающему поколению читателей.
Переводить классику, как показывает опыт - дело многотрудное и очень ответственное. Не всякий серьёзный писатель возьмется за такую работу, далеко не каждый взыскательный художник отважится в частности, поставить своё имя рядом с именем Гоголя.если интересноCollapse )
Народ, никто не хочет пообщаться на эту тему saint_mountain, все политические аспекты здесь в Запорожской Сечи.

Нариси діяльності гетьманців у рядах Руху опору Другої Світової війни на теренах України.

Олександр Алфьоров
Голова Молодіжного осередку Союзу Гетьманців-Державників.

Дана стаття ставить за мету поширення додаткових відомостей про національно-визвольну боротьбу нашої нації. І не має на меті поширювати саврки в колах сучасних патріотів

Початок Другої Світової війни та бойові дії, що розгорнулись на території України з 1941 по 1944 рр., призвели до виникнення національного Руху опору. Паралельно із створенням радянського підпілля та партизанських загонів, українські організації, що знаходились за кордоном, так само розпочали бурхливу діяльність. Насамперед, відмітимо загони Тараса Боровця-Бульби, що отримали назву Поліська Січ (за місцем базування). З перших місяців війни, Т. Боровець вів політику боротьби проти всіх, хто входив до категорії “окупантів” – тобто проти німецьких військ та “совєтської партизанки”. Бульба-Боровець, розраховував, що його діяльність стане в центрі визвольних змагань, тому йшов на зустріч побажанням лідерів української еміграції на співпрацю.

Сергій Плохій. «Наливайкова віра: козаки та релігія в ранньомодерній Україні» -- К.: Критика, 2005

Serhii Plokhi. “The Cossacks and Religion in Early Modern Ukraine” – Oxford.: OXFORD UNIVERSITY PRESS, 2001

За словами визначного українського філософа Дмитра Чижевського XVII століття було чи не найважливішою добою в українській історичній пам’яті. Саме навколо подій цієї доби формувалася вся подальша українська національна міфологія, саме бурливі перипетії цього періоду стали своєрідною «точкою біфуркації» в процесі формування української ідентичності. Саме XVII століття з його головною  для тогочасної України подією – козацькою революцією під проводом Богдана Хмельницького і подальшою кристалізацією козацької державності стало основним джерелом для створення центрального для української ідентичності концепту – концепту «козацької нації». Власне така «міфологічність» цієї епохи, як казав той же Чижевський, в сенсі якщо не «золотої», то «срібної» доби української історії, дещо заважала створити біль-менш об’єктивний аналіз багатьох факторів, що формували «обличчя епохи». Не зважаючи на те, що «зовнішня» історична фактографія тієї епохи досліджувався досить прискіпливо  багатьма поколіннями видатних істориків, поза увагою дослідників часто залишався головний фактор «обличчя епохи» - історія ідей, соціальних стереотипів, політичної, правової та навіть релігійної культури. Звичайно, що власне політичне та релігійне життя в тогочасній Україні була досить широко висвітлене в історичній літературі. Однак великих синтетичних праць присвячених скажімо історії української релігійної та політичної думки тієї епохи до останнього часу практично не було. Це було одночасно і причиною, і наслідком «війни міфологем» що точилася навколо цієї доби української історії. Таких міфологем було щонайменше сім: російська імперська, польська національна, українська народницько-демократична, українська державницько-консервативна,  українська греко-католицька, радянська «марксистська» до 1940-х рр., радянська «воз’єднавча» після 1954р. (класифікація досить умовна, оскільки, наприклад, «дідусь українського консерватизму» Пантелеймон Куліш в останні десятиліття свого життя активно репродукував польські міфологеми при описі козацької епохи).

Певні спроби відстороненого і об’єктивного історичного дослідження цього аспекту епохи почалися лише в 1970-80х роках в середовищі молодшого покоління істориків української діаспори(найбільш характерним прикладом їхнього підходу є збірка “Rethinking Ukrainian History” видана в Едмонтоні у 1981 році). В 1990-х роках почали зявлятися подібні дослідження і в Україні (серед них варто виокремити монографію Петра Саса «Політична культура українського суспільства(кінець XVI-перша половина XVIIстоліття)».

Особливо цікавою в зв’язку з цим є монографія відомого українського історика, директора Програм дослідження релігії та культури Канадського інституту українських студій, професора Альбертського університету Сергія Плохія «Наливайкові віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні»(назва першого, англомовного, видання  - “The Cossaks and Religion in Early Modern Ukraine”), що стала фактично першою серйозною синтетичною монографією присвяченою дослідженню взаємостосунків козацтва та Православної Церкви.

Робота досліджує період з кінця XVI до середини XVII століття. Тобто від початку формування козацтва як впливового актора політичної гри, до часу смерті Богдана Хмельницького. В своїй роботі Сергій Плохій з одного боку намагається виокремити і систематизувати досить відомий фактографічний матеріал, що стосується даної теми. З іншого боку він пропонує деякі цілком нові підходи до інтерпретації політичної та конфесійної історії України XVII століття. Зокрема, вперше звертається увага на характер легітимації революції 1648-57 років та гетьманської влади Богдана Хмельницького. Також чи не вперше звертається увага на зміни семантики гетьманських титулів впродовж його гетьманування.  Автор намагається прослідкувати співвідношення та еволюцію конфесійної, станової та етнічної ідентичностей як в середовищі козацтва, так і в українському ранньомодерному суспільстві в цілому.

Ключовим терміном, за допомогою якого Плохій намагається інтерпретувати епоху, є поняття «конфесіоналізація»(власне конфесіоналізація суспільного життя). Під цим терміном автор розуміє той варіант християнства, який утвердився в часи Реформації і вплинув на релігійно-суспільне та політичне життя по обидва боки католицько-протестантського поділу Західної Європи. Серед головних рис новостворених в процесі Реформації конфесій (лютеранства, кальвінізму, англіканства та контрреформаційного католицизму) було чітке формулювання релігійної догматики, утворення релігійно одноманітних та однорідних громад, посилення церковної дисципліни формування нового типу духівництва та розвиток тісної співпраці між державою та церквою. В українсько-білоруській (руській - в тогочасній термінології) етноконфесійній спільноті Речі Посполитої процеси конфесіоналізації почалися внаслідок кризи, що виникла в другій половні XVI ст.  в Київській православній митрополії та церковного розколу пов’язаного з Берестейською унією 1596 року. Процеси конфесіоналізації проходили паралельно з процесом формування станової ідентичності козацтва, та формування ранньомодерних національних ідентичностей на території Східної Європи.

Плохій прослідковує, як релігійно індиферентна вояцька спільнота причорноморських степів, поступово спочатку набувала свідомості «захисників християнського світу від магометан» загалом, а з початку XVII cт. почала оформлюватися в вояцький суспільний стан, що претендував на виконання ролі головного оборонця та політичного репрезентанта Православної Церкви на території Речі Посполитої. Цій еволюції присвячено підрозділ з досить промовистою назвою «Як козаки стали православними», де вказуються основні переломні моменти цієї еволюції. Першим було повстання і війна козаків під проводом Кшиштофа Косинського проти політичного провідника тогочасної православної спільноти Речі Посполитої – князя Костянтина Острожського, яка характеризує козацтво того періоду як конфесійно незаангажовану спільноту.  Однак вже через рік, козацьке повстання очолила людина, що безпосередньо походила з оточення Острожського – Семерій Наливайко (автор книги вживає усталене в історичній науці до 1990-х років ім’я Северин) . І хоча конфесійні мотиви аж ніяк не були провідними під час цього виступу козацтва, з одного боку сам Острожський використовував повстанців проти прибічників унії – луцького старости Олександра Семашка та луцького владики Кирила Терлецького. З іншого боку прихильники унії почали називати православних «наливайковою вірою», чи навіть «наливайковою ордою» як обізвав Іпатій Потій братчиків Віленського ставропігійного брацтва(головно через те, що до того брацтва мав стосунок брат Семерія Наливайка – відомий православний полеміст о. Даміан Наливайко). Переломним моментом в цій еволюції козацтва, стало відновлення ієрусалимським патріархом Феофаном єпископської ієрархії Київської православної митрополії у 1620 році. Оскільки єпископські хіротонії відбувалися з ініціативи козацького гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та під охороною козаків, то з цього часу козацтво замінило вимираючу та асимільовану православну князівську верству у ролі політичного протектора та репрезентанта Православної Церкви на теренах Речі Посполитої.  Козацтво у 1620-х роках активно втручалося у внутрішнє життя Київської православної митрополії, що зумовило конфронтаційний характер стосунків православної ієрархії з польською державною владою, католиками та уніатами. Ця тенденція змінилася лише після того, як 1633 р. представник православної шляхти Петро Могила фактично насильно позбавив козацького ставленика Ісаю Копинського київського митрополичого престолу, і зі згоди короля і сойму зайняв його місце, що зумовило подальшу легалізацію Православя у Речі Посполитій.  

Фактично «могилянський період» став своєрідним «похолоданням» у стосунках між козацтвом і Київською православною ієрархією.  Святитель Петро Могила сам претендував на роль не лише релігійного, але й суспільно-політичного провідника і репрезентанта православної спільноти Речі Посполитої.  І в цій ролі він спирався насамперед на більш лояльну до польської держави православну шляхту. Такої ж позиції дотримувався і його наступник – київський митрополит Сильвестр Косов, який займав митрополичий престол в час Козацької революції та гетьманування Богдана Хмельницького.

Власне найцікавіші моменти книги Сергія Плохія стосуються саме епохи Хмельницького. Автор намагається прослідкувати як складалися стосунки Київського митрополита та козацького гетьмана, взаємини «конфесійної столиці» в Києві з політичним центром козацької держави у Чигирині, і те, яким чином це впливало на внутрішню та зовнішню політику Війська Запорозького, а також як це вплинуло на ідеологію повстання та нової козацької держави.

Автор першим із дослідників привертає увагу до проблеми легітимації козацької революції 1648 року. Зокрема він переносить на ґрунт козацької України відомий у середньовічній та ранньомодерній Європі концепт «священного права на повстання» з причини релігійних утисків, яким активно користалися під час релігійних воєн часів Реформації. І хоча в перші місяці релігійні мотиви не були основними в легітимації повстання, досить швидко вони вийшли на перший план. Саме це дозволяє порівнювати Козацьку революцію 1648-57 років з тогочасними «постреформаційними» релігійними війнами у Західній Європі – «гугенотськими» у Франції XVI ст., та великою Тридцятирічною війною. Релігійний характер війни робить більш зрозумілим і політичні проекти Хмельницького – орієнтацію на побудову моноконфесійної православної держави та схильність до впливів представників Східних Патріархатів – Ієрусалимського патріарха Паісія та коринфського митрополита Іоасафа (який був особистим духівником гетьмана і загинув під час битви під Берестечком), що пропагували проекти відродження універсальної православної монархії. Адже на відміну від процесу кофесіоналізації у Західній Європі, де він означав насамперед «фрагментацію» християнського світу, православна конфесіоналізація відбувалася насамперед як процес відновлення і загострення відчуття належності православних до єдиної православної ойкумени. Саме ці впливи, поряд із загальнопоширеною тоді серед козацтва прихильністю до абсолютистського монархізму (спочатку козацька революція відбувалася також і під гаслом «За короля і проти кролевят (магнатів)!», себто фактично з вимогою встановлення абсолютизму в Речі Посполитій), були одними із причин Переяславської ради 1654 року.

Однак сама Переяславська рада інтерпретується істориком як «довга низка міжкультурних непорозумінь». Адже Хмльницький та козацька  старшина розуміли Переяславську угоду у категоріях  протекції православного Царя, що гарантувала б не лише релігійні, але й станові права і привілеї козацтва, незалежний стосовно Москви статус Київської митрополії і т.п. До того ж як показав Плохій на основі аналізу гетьманських титулів, сам Хмельницький мав монархічні претензії на статус подібний до  тогочасних напівнезалежних господарів  Молдови чи Валахії. Натомість представники Московського царства розглядали Переяславську раду насамперед як реінкорпорацію своїх нібито «старожитніх родових вотчин» – Київського і Чернігівського князівств в склад Московської держави, ігноруючи при тому культурну і станову своєрідність цих земель. В подальшому це «культурне непорозуміння» призвело  численних трагічних колізій, починаючи з Руїни другої пол.XVII ст. аж до сьогодення.   Попри це, як стверджує автор, Переяславські статті була найвигіднішим міжнародним договором Війська Запорізького, з поміж інших до тогочасних і наступних угод як з Московськими царями, так і з Османською Портою та Річчю Посполитою.

Крім цих тем Сергій Плохій також досліджує процеси формування різних типів етнічної ідентичності серед православної спільноти Речі Посполитої, зокрема т.зв. «малоросійської ідентичності», та вплив на це формування провідних діячів Київської православної митрополії.

Серед мінусів книги варто відзначити, насамперед, відсутність аналізу тогочасної православної (та й католицької і протестантської) богословської думки, її соціального аспекту. Без такого аналізу годі зрозуміти багато особливостей як міжконфесійних стосунків того часу, так і політичного і суспільного життя загалом. В тому числі і заторкнутих автором проблем легітимації козацької держави Богдана Хмельницького і її міжнародної політики.

Однак, не зважаючи на перелічені плюси і мінуси, книга Сергія Плохія цінна насамперед як вагомий виклик до подальшої аргументованої академічної дискусії на теми політичної та релігійної культури українського суспільства козацької доби. Сподіватимуся, що відповіді не забарятьсяJ

Мабуть важне питання!

А кому суспильство передати? Може когось в модератори додати?
Присвячується націоналізму. Це не є проявом націоналізму з мого боку, а є лише демонструванням фашистських настроїв російської федерації.
Також прошу не ображатися громадян Росії, бо це не про них.... це про їхню владу...
Отже.... Дивіться.
С 23 февраля по 19 марта по православным приходам Крыма Таврической епархией будут провезены мощи святителя Луки. Духовная акция направлена на то, чтобы все верующие смогли поклониться одной из главных святынь православного Крыма.

Святитель Лука, в миру – Валентин Феликсович Войно-Ясенецкий - был известным врачом и подвижником служению Богу и ближним в труднейшие времена Церкви и всей нашей страны.

Вера в чудотворную силу святых мощей архиепископа Крымского неоднократно вознаграждалась Богом исцелением больных. Все верующие нашей страны смогут совершить святой подвиг паломничества, приняв участие в крестном ходе в городах Крыма.

Крестный ход пройдёт в городах:

Джанкой - 23.02 – 24.02
Первомайское, Красноперекопск - 25.02
Раздольное, Черноморское - 26.02 – 27.02
Саки - 28.02 – 1.03
Евпатория - 2.03 - 3.03
Первомайское, Красногвардейское - 4.03
Бахчисарай - 5.03
Севастополь - 6.03 - 7.03
Ялта - 8.03 - 9.03
Алушта - 10.03 - 11.03
Белогорск, Советский - 12.03
Судак - 13.03 - 14.03
Феодосия - 15.03 - 16.03
Ленино, Кировское - 17.03
Керчь - 18.03 - 19.03

«У Бога все живы» (Луки 20, 38)
Шановна інсургунтська громадо!
Існує пропозиція подискутувати на болісну тему націоналізму (прив’язка, хоч і не пряма, до нещодавніх датських подій). Запрошуються представники як pro, так і contra поглядів. Бажано створити такі вектори 1) декларативний (власні погляди), 2) інтерпертативний (свої думки щодо позицій „інших”), 3) евристичний (питання, на які б цікаво почути відповіді як своїх, так і чужих).

http://community.livejournal.com/ua_indymedia/58124.html?nc=12

мудрость внутри нас

Вы хотите ИЗМЕНИТЬ свою жизнь к лучшему?
Вы хотите САМИ измениться в лучшую сторону?
ЧТО ВЫ ДЛЯ ЭТОГО ДЕЛАЕТЕ?

Восьмая Альтернативно-Деятельностная Игра
10-12 марта 2006
г. Санкт-Петербург

... о том, как найти Свое Дело
... о том, что делать, когда все совсем не так, как хочется
... о том, что делать, когда ты не такой как все
... о том, что делать
... о том, как научиться думать
... о том, как найти свою пару
... о том, как наладить отношения

Ведущие: Вадим Карабинский и Ирина Лукашева.
Место проведения: уточняется...

За дополнительной информацией обращайтесь, будем рады:
http://adispb.narod.ru,
тел. 8-050-322-21-64
О презентации (шаровой :-) ) будет сообщено дополнительно ;-)


Мои отзывы можете посмотреть у меня в ЖЖ. Т.е., я сам через это прошёл и всем рекомендую: ТАКОГО вы не встретите больше нигде! Collapse )
Панове,
Потрібна допомога
http://www.livejournal.com/community/rusam/393453.html
Наші східні "братчики", як завжди, наїжджають.

Sarmaticae Antiqae Novae

....Вибачайте за музичний офф-топік,
але
мій приятель Rob MacKillop, записав ще 25 Cantiones Sarmaticae
для
http://www.polyhymnion.org/torban/sarmaticae.html
РТ
Был такой Триглав раньше, разные они были.
А есть еще такой наш Козацкий Триглав.
Это что-то новенькое, я такого раньше не чув.
В Байду лучше не верить, а то сам (wrong version: - распиздяем) ленивым станешь.
Ну тогда это вилы, а не Триглав.
А кому вилы?
Кому, кому? Москалям.
(Или ляхам к примеру).
А что за вилы то?
Да коза это наша.
А что браты может и правда ляху или москалю козу сделать?
Нет сейчас нельзя, народу на Сечи мало, а то нам самим вилы будут от москалей, они с ляхами сейчас дружат.
Кому вилы, а кому топор.
Москали народ разный, может сами подсобят?
(Что-то в этом роде, прикольно все или так не очень)
А я только острогу сделать могу, я только в Максима верю, а то Северин печальный очень.
Вот и ржешь все время как дурак.
(Это к вопросу в кого верить надо. Младший Военный триглав называетcz, по-моему.)
Крос пост в Запорожской Сечи сейчас сделаю.

Sarmaticae Antiqae Novae

Мій добрий приятель, шотландець Rob MacKillop, записав 3 Cantiones Sarmaticae
для
http://www.polyhymnion.org/torban/sarmaticae.html
на вихуелі "Dias" Олександра Батова (http://vihuelademano.com).
Склонить вуха! Mоже впізнаєте мельодії.....................................
RT
Еще глава по русски, смотрите быстрее, а то закрою, хотя журнал Если мне все равно не светит, так как я хочу первую публикацию на украинском.
Заодно хохму вспомнил:
С тех пор как Северин утопился с той стороны Буга, где он утопился весело, а с той стороны где он выплыл грустно. Но сейчас это уже давно не так.
http://magicmania.fastbb.ru/index.pl?1-8-0-00000061-000-0-0

Вот интересная книжка у меня есть : "Тайная наука украинского казачества"

"..... Мы живем на земле не только среди растений и животных, но и среди множества других существ, невидимых для нас.

Но не стоит их бояться! Человек самый могущественный среди всех созданий. Во-первых, потому, что только человек обладает способностью мыслить.

Во-вторых, потому, что твое тело – это лишь стебель, возле которого, вместе с которым живут девять могущественных невидимых существ: Серебряный человек (Сияние), Даж, Малка, Сак, Вол, Хор.

Есть еще четыре, о которых я говорил, что мы их потеряли. Но это совсем не так, они рядом с нами. Зовут их Кален, Тар и Швак. Просто мы их не видим и не слышим, они, в свою очередь, нас также не замечают; думают, что живут сами по себе.

Это случилось потому, что мы, по разным причинам, разучились видеть так, как видели наши предки. Но если появится необходимость, их можно найти и увидеть.

Если не будешь их искать ты, то передай своим детям и внукам, что их можно найти, но это нужно делать только тогда, когда возникнет большая потребность, потому что с ними очень тяжело жить.

Если кто-то ошибется, они могут и наказать. Теми, кто слабее человека, можно управлять. С остальными четырьмя можно только советоваться, потому что не по человеческому разуму им приказывать. Если они будут согласны с твоим желанием, ты сможешь сделать такое, чего никогда не сумеет сделать не обученный Спасу человек.

Мало нас осталось тех, кто владеет Спасом. Но очень скоро все измениться, и ты обязан научить Спасу своих родных, друзей, знакомых и всех, кто захочет этому научиться. Учи всех. Ничего не прячь. Пусть берут столько, сколько смогут взять. Но честно предупреждай о том, что не каждый может освоить весь спектр этой науки. Помнишь как в Библии сказано? "Много званных, да мало избранных". Каждый получит столько, сколько позволит взять ему его Род ....
Прошло 14 лет. . . " .

http://lib.canmos.ru/bookinfo.php?file=4065 (скачать).

У кого есть совремнный RAR для 98, пришлите пожалуйста.

Про Сечь

Выложил у себя в журнале три главы одна из первой две из третей, мне ваше мнение не нужно особо, мне нужна помощь что-нибудь вспомнить, это для того что бы вы могли понять что этог примерно будет.
Хлопцi, а хтось щось iз цикла козацькiх легенд Козацька Едда чи Козацьке Євангелие знає. Я тут вже з рiк думаю може фентезi яке написати, вже навiть почав.

Вот приблизний план.

Козацька Едда.

Том Першій.

Максим та Северин.

Украіньска фентези
на мотиви
козацькіх байок за стародавьнії час.

Оповідання перше про то як Степан на Сечі з’явився.

Оповідання друге про то звiдкi Сечь взялася i хто такий Байда був.

Оповідання трете про то чого Байда вiд козакiв утiк.

Оповiдання четверте про то як Северин на Сечі з’явився

Оповiдання пяте про то як Максима вiд татар "визволяли".

Оповiдання шосте про то як нового козацького голову обирали.

Оповiдання семе про то як Микола Степана козацькому дiлу вчив.

Оповiдання вicме про то звiдкi Наташка на Сечi взялася та як вона Максима стригла.

Оповiдання девяте про то як Наташка до Северина ушла i як Степан ii вiд Северина увiв.

Оповiдання десяте про то як Cтепан до попiв в рай потрапив i чого вiн до туркiв ушов.

Оповiдання одiнадцяте про то що Максим в Криму взимку робить...

Оповiдання дванадцяте про то як i Максим до туркiв утiк i .як там Степан султаном став.

Оповiдання чотирнядцяте про то як Северин гетьманом став.

Оповiдання пятнадцяте самое поганое про то як Байда господарем став.

Ще цiкавiть як Богдан Хмельницкiм став.

Та як Мамалига кашу у султана варив.

Кроспост у себе в журналi.
Хочу ще тот шматочек викласти що встиг написати, але там мабуть одна показуха, но вiн для ЛЖ вже дуже великий, могу на два-три поста розкласти, якщо цiкаво кому. Кат ще забув як робити.
I ще як назву поправити, я тiлькi що помилку помiтив.

Бульба -Боровець

Хлопці,
Ніхто мені не підкаже де можна знайти спеціаліста по Бульбі-Боровцю. Мій дядько у нього сотником воював, німці разстрляли під Олевськом.
Буду вдячний
http://www.mesogaia.il.if.ua/intro.htm - такий собі ідейний "портальчик". Захопив в примітник коли шукав пана Шилова, котрого вперше живцем знайшов на Хортиці під час козацького фестивалю. Доречі, його роботи наведені не тільки тут але й по лінках приведених мною ранніше.
Першоджерела до історії України
http://litopys.org.ua/links/inlitop.htm
http://litopys.org.ua/links/inistor.htm

За тематикою спільноти: літописи Грабянки, Самовидця, Величка, Щоденник М.Ханенка. Також історії Мишецького, Зарульського, Шерера, Боплана, Ріґельмана, Лукомського та багато іншого.

Деякі монографії:
http://litopys.org.ua/holob/hol.htm Володимир Голобуцький. Запорозьке козацтво.
http://litopys.org.ua/coss1/shch.htm Віталій Щербак. Українське козацтво: формування соціального стану.
http://litopys.org.ua/coss3/ohl.htm Олександер Оглоблин. Гетьман Іван Мазепа та його доба.

декілька лінків

http://www.spas.net.ua/index.inc.php - домівка
http://kozaky.org.ua/ - теж рідне
http://pravo.iatp.org.ua/
http://alatyr.org.ua/- а от тутешні волхви, наскільки я знаю регулярно беруть участь у всякого роду заходах козацького напрямку.
http://www.inskoz.iatp.org.ua/kozs.htm - ну це досить популярне місце.
zaporizska_sich

ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ
http://exlibris.onestop.net/cossacks/

Iсторія українського війська
http://www.koza.kiev.ua/index.htm

Вибранни твори Андрiана Кащенка
http://kaschenko.onestop.net/

Документи ОУН-УПА
http://oun-upa.onestop.net/

З початком

ІСТОРІЯ ЗАПОРІЗЬКИХ КОЗАКІВ
http://exlibris.onestop.net/cossacks/

Iсторія українського війська
http://www.koza.kiev.ua/index.htm

Вибранни твори Андрiана Кащенка
http://kaschenko.onestop.net/

Документи ОУН-УПА
http://oun-upa.onestop.net/

Profile

дорога осенью
zaporizska_sich
Запорiзька Сiч та визвольний рух в Україні

Latest Month

грудень 2013
S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Page Summary

Syndicate

RSS Atom
Розроблено LiveJournal.com
Designed by yoksel